Кек. А що, офіційний мордор вже допустили до IDEX? У 23-му ще не було. По виставці шниряли, але в головній будівлі не було, я її декілька разів обійшов.
Щодо IDEX маю декілька історій, з того чим можна поділитися.
На IDEX’23 я потрапив коли був у спорядженні у клієнтів з США. Подзвонив наш сейлз партнер буквально за декілька днів, запропонував безплатно взяти участь, щоб посилити його стенд нашими AI / Computer Vision розробками. Тому я поміняв свої плани, після трансатлантичного перельоту прямо в Хітроу помився вологими серветками, перевдягнувся, забрав наш експонат AI камеру що мені підвезли і полетів далі до Еміратів. Там 3 години поспати в готелі і на виставку.
Взагалі IDEX справляє змішані почуття. З одного боку це як Діснейленд або Сomic Сon для дорослих що люблять зброю. Можна все помацати, прицілитись, сісти до кабіни покрутити кермо, поспілкуватися з виробниками. Прикольно. Водночас таке враження: йде війна і різні сторони, компанії що постачають зброю одній зі сторін, зібралися помірятися довжиною стволів, показати один одному новинки тощо. Ну і зрозуміло що люди зі всього світу, абсолютно різні культури та задачі, зібралися навколо зброї. Трошки weird feeling.
Український павільйон. Нагадаю це початок 2023, в мене ще етап оптимізму та піднесення. Помічаю павільйон, радію як дитина українським кольорам, фоткаюсь iз стендом M-Tac тощо. Людей 5-6 чи більше там. Підходжу спілкуватися до команди павільйону, кажу ось маємо miltech компанію, виробляємо AI та hardware в Україні, маємо хороші контакти в US/UK, нумо кооперуватися. Але знаєте буває так що починаєш говорити та розумієш що людині не цікаво і закінчуєш вже скорочено для галочки. Поспілкувався коротко з парою людей, записали мене в якийсь dev/null блокнотик. Я теж не хотів сильно відволікати, український павільйон красиво оформлений, у ходовому місці, зупиняються різні шейхи, думаю хай спілкуються, потім ще підійду коли буде тихіше.
Потім натрапляю на британський павільйон, він скромніший, у гіршому місці, там троє людей. Кажу в нас розробка в Україні, юр. лице в UK, що ви пропонуєте. Вони спілкуються зацікавлено, пояснюють як приєднатися до асоціації та взяти участь у павільйоні, надають матеріали, записують контакти.
Забігаючи наперед скажу що від UK Pavilion я отримав принаймні 7 е-мейлів, від українського не отримав нічого.
Взагалі західні люди як звичайно легко йдуть на контакт і жваво спілкуються. Спілкувалися з американцями, австралійцями, зупинилися біля стенду Switchblade показали їм пару відео, подякували. Люди раді спілкуватися. Ізраїль та балтійські делегації трошки більш обережні, спочатку дізнаються хто ти, потім нормально спілкуються. Представники Китаю це окремий прикол. Підходиш до головного дядечкі 50-60 років, починаєш розмову. Він слухає майже нічого не каже, але видно що розуміє і щось коментує. Потім перебиває тебе і питає нібито нічого не чув: “Where are you from?”. Якщо кажеш Ukraine або UK, то забуває англійську повністю і викликає перекладальницю або секретарку з тобою спілкуватися. Я декілька разів це протестив, тож думаю що це методичка. З росіянами та місцевими спілкуються зацікавлено. Зброя, рушниці типу AR-15, дрони – безліч китайських представлено. Багато копій, але є зрозуміло і свої вироби.
Ще раз були з товаришем біля українського павільйону і тут біля проходить і зупиняється групка людей що спілкуються російською і гравітують навколо якогось чєла в окулярах. Навколо всі до нього тягнуться. Я дивлюся на товариша з питанням, він каже ти що не впізнав це ж Тарута. ОК, щось пригадую. Такі приблизно вайби в україномовній, російськомовній та азіатській частині IDEX. Олігархи, шейхи, міністри оборони в лампасах зі свитою.
А, делегація українська між собою розмовляє теж російською. Це просто для інформації, а не звинувачення, я сам багато російською спілкуюсь особисто, але всі робочі та офіційні комунікації українською вже декілька років. На виставці коли ідеш час від часу чутно російську мову і якби українці між собою спілкувалися українською, було б легше швидко познайомитись.
Розмови у кулуарах. Це як звичайно головне. Тут вирішують політичні справи та роблять сдєлкі за чашкою арабського чаю. Прикольні там персонажі бувають типу як Ніколас Кейдж у “Lord of War” що продають кораблі – літаки – радари всім сторонам. Познайомили з одним. < … > Long story short, більше я на цю виставку не їжджу )
Біля 5pm на виставці вже тихіше, обійшов ще раз, розкидуємо свої рекламні листівки та спілкуємося з людьми вже у спокійному режимі. Український павільйон залишилася одна дівчина, нудьгує. Трошки поспілкувалися, залишив ще раз наш контакт. Заходжу до британців – працюють у повному складі..
Резюме: вважаю IDEX такою цікавою кунсткамерою чи маркером епохи. Сподіваюсь що WW3 не перейде до глобальної гарячої фази, і абсолютно різні люди та компанії й далі зможуть збиратися та мірятися між собою зброєю в контексті науково-технічних досягнень людства. Вірю, що Україна матиме одну з найпотужніших збройних індустрій у світі. Що Україна буде представлена сильною merit-based делегацією на подібних подіях, до якої буде вишукуватись черга. Буде сама вирішувати кому продавати свою зброю, а кому ні. I таким чином вести свою політику в інтересах своєї безпеки. Буде сигналізувати світу що вона сильна і завжди попереду. Щоб кожна пaдлa в якої народжується тільки думка вдарити по українських містах, дивилася на цю зброю що прилетить у відповідь і уявляла як вона розлітається на шматочки. Потім робить вірний вибір та обирає життя.
Я взагалі за мир та підкорення космосу. Але для цього вільні люди мають бути озброєними, щоб було куди повертатися.